Про що ви дізнаєтесь:
Ім’я Георгія Кістяківського маловідоме в Україні, хоча він є однією з найвидатніших постатей у світовій науці. Він залишив слід не лише в хімії та фізиці, а й став ключовою фігурою в історії ХХ століття. Кістяковський відіграв важливу роль у створенні першої атомної бомби в межах Манхеттенського проєкту, а згодом став радником президента США. Шлях ученого від Києва до лабораторій Гарварду – яскравий приклад того, як талант і наполегливість можуть змінити хід історії. Главред розповість детальніше.
Георгій Кістяківський народився в Києві 18 листопада 1900 року в інтелігентній родині. Його дід, Олександр Кістяківський, був відомим юристом і кримінологом, а батько, Богдан Кістяківський, – видатним філософом та соціологом. Така спадщина з раннього віку сформувала його прагнення до науки й знань.
Після закінчення гімназії, у роки громадянської війни, Георгій служив у Білій армії. 1920 року він емігрував до Туреччини, а згодом – до Югославії. Через деякий час переїхав до Німеччини, де вступив до Берлінського університету й навчався під керівництвом відомого фізико-хіміка Макса Боденштайна. 1925 року захистив докторську дисертацію.
У 1926 році Кістяківський переїхав до США і працював у Принстонському університеті. Його дослідження у галузі фізичної хімії принесли йому визнання. У 1930 році він став професором хімії Гарвардського університету, а вже 1933 року отримав американське громадянство.
У 1944 році, під час Другої світової війни, Кістяковський приєднався до Манхеттенського проєкту – секретної програми США з розробки ядерної зброї. Він очолив відділ вибухових речовин у Лос-Аламосі. Перед ним стояло завдання: створити систему, яка забезпечить симетричний вибух для стиснення плутонієвого ядра – так звану імплозію.
Саме Кістяковський розробив лінзову систему з вибухівки, що стала критично важливою для успішного випробування. 16 липня 1945 року на полігоні в Нью-Мексико відбулося випробування «Триніті». Вибух перевершив усі очікування та підтвердив геніальність розробки Кістяковського. Роберт Оппенгеймер, який спершу сумнівався в успіху методу імплозії, визнав талант ученого.
Відео про Георгія Кістяківського можна пеерглянути тут:
Після війни Кістяковський продовжив наукову діяльність, але його досвід зробив його також вагомою постаттю у сфері державної політики. З 1959 по 1961 рік він був спеціальним помічником президента США Дуайта Ейзенхауера з питань науки й технологій. На цій посаді відіграв ключову роль у формуванні наукової політики країни в період холодної війни.
1968 року він подав у відставку на знак протесту проти війни у В’єтнамі. Цей вчинок засвідчив його високі моральні принципи та неприйняття мілітаризації науки.
Кістяковський був членом багатьох наукових академій та отримав численні нагороди, серед яких Медаль Франкліна й Національна медаль за науку.
Учений помер 1982 року, залишивши по собі спадщину видатного науковця, чиї роботи змінили світ, а також принципової людини, яка не побоялася йти проти системи заради власних переконань.
Вас може зацікавити:
YouTube-канал "Цікава наука " — це україномовний проєкт, що адаптує світові науково-популярні відео для широкої аудиторії. Канал публікує ролики з біології, фізики, географії, астрономії та математики в перекладі й озвученні українською мовою. Теми подаються просто, з прикладами, що легко сприймаються навіть підлітками. Особливість каналу — висока якість перекладу та збереження оригінальної структури подачі матеріалу. Відео набирають тисячі переглядів і користуються популярністю серед учнів, студентів і дорослих. "Цікава наука " — один із найпопулярніших науково-освітніх YouTube-каналів в українському сегменті.