Про що йдеться у матеріалі:
Нове дослідження показало, що довжина великого пальця у приматів може давати підказку про розмір їхнього мозку, відкриваючи несподівані закономірності еволюції.
Главред з'ясував, чим відрізняється мозок людини та примата.
Команда вчених з університетів Редінга та Дарема дослідила 95 видів приматів і встановила, що довжина великого пальця прямо корелює з обсягом мозку.
«Ми виявили зв'язок між усіма видами. Тобто, ця закономірність є однаковою для всіх видів, включаючи найвідоміших приматів, у тому числі наш власний вид», — сказала головна авторка дослідження докторка Джоанна Бейкер в інтерв'ю Daily Mail.
За словами дослідників, великі пальці і мозок еволюціонували одночасно.
«У міру того, як наші предки ставали кращими у піднятті і маніпулюванні предметами, їхній мозок мав рости, щоб впоратися з цими новими навичками. Ці здібності були відточені протягом мільйонів років еволюції мозку», — пояснила докторка Бейкер.
Науковці вважали, що довжина великого пальця мала б бути пов’язана з мозочком, який відповідає за рухи та координацію. Проте результати показали інше.
Так, довші пальці виявилися пов’язаними з розвитком неокортексу — складної багатошарової частини мозку, що займає половину його об’єму і відповідає не лише за рухи, а й за когнітивні функції та свідомість.
Очікувано, що гомініди, до яких належать сучасні люди та наші предки, мали довші великі пальці, ніж інші примати. Це співпало з даними про те, що людський мозок набагато більший, ніж у нелюдських видів.
«Спритність приматів, очевидно, визначається не тільки довжиною великого пальця; довжина великого пальця може дати нам деяке загальне уявлення», — наголошують автори дослідження.
Дослідники також підкреслили, що прямого зв’язку між розміром мозку та рівнем інтелекту немає.
«Не можна так просто сказати, що великий мозок дорівнює більшій інтелектуальній здібності. Швидше, більший мозок може означати збільшення різних ділянок мозку, відповідальних за різні елементи поведінки, когнітивні функції, моторний контроль тощо», — сказала докторка Бейкер.
Цікаво, що, попри більший мозок і довгі пальці, люди повільніше розвивають ручні навички, ніж інші примати.
Наприклад, немовлятам потрібно близько п’яти місяців, щоб навчитися цілеспрямовано хапати предмети. А на освоєння складніших дій — користування виделкою чи зав’язування шнурків — іде ще кілька років. До цього віку багато інших приматів уже досягають зрілості й народжують потомство.
Це дослідження, опубліковане в журналі Communications Biology, стало першою науковою роботою, що напряму довела зв’язок між еволюцією мозку та ручною спритністю у приматів, від лемурів до людей.
Раніше Главред повідомляв про неймовірне відкриття: вчені знайшли найдавнішу воду і дізналися її смак. Під час досліджень на великих глибинах у канадських шахтах вчені зробили вражаюче відкриття. Вони виявили воду, вік якої перевищує 2 мільярди років, що робить її найдавнішою з усіх відомих на Землі.
Також розповідав про найтаємничіші острови світу: місця, куди вхід заборонено. Хоча здається, що наша планета повністю вивчена, існують місця, куди потрапити неможливо за жодних умов. Такі острови приховують небезпечних тварин, токсичні речовини або просто оберігають свій унікальний спосіб життя від зовнішнього світу.
Інші новини науки:
Daily Mail - британська щоденна таблоїдна газета середнього сегменту, заснована в 1896 році, а також новинний веб-сайт, що видається в Лондоні. Станом на 2020 рік це була найбільш високооплачувана газета у Великій Британії. Її сестринська газета The Mail on Sunday була заснована в 1982 році, шотландське видання було засноване в 1947 році, а ірландське - в 2006 році. Контент з газети з'являється на веб-сайті MailOnline, хоча веб-сайт управляється окремо і має власного редактора, повідомляє Вікіпедія.