Що небезпечніше — спека чи холод:критичні межі, за якими життя неможливе

Про що ви дізнаєтесь:

• Що небезпечніше для організму: спека чи холод
• Як тіло адаптується під критичні температури

Температура тіла людини — один із найважливіших фізіологічних показників. Її баланс є критично важливим для нормального функціонування організму. Багато хто вважає, що переохолодження більш загрозливе для здоров’я, ніж перегрів. Однак ситуація протилежна: висока температура тіла небезпечніша, ніж низька, і головна причина цього — в самій будові наших клітин і молекул. Детальніше розповість Главред.

Межа виживання: як довго витримає тіло

Як розповідають на ютуб-каналі "Цікава наука", нормальна температура тіла становить приблизно 37 °C. Відомі випадки виживання при зниженні температури аж до 13,7 градуса, коли людина потрапляла у крижану воду або опинялася на сильному морозі. Це досить рідкісні випадки, але вони свідчать про те, що організм може вижити навіть за такого сильного охолодження.

Інша справа — перегрів. Температура тіла понад 40 градусів уже становить серйозну загрозу. При 42–43 °C людина починає втрачати свідомість, а за 44 °C клітинні процеси стають незворотно ушкодженими. Якщо температура піднімається до 46–47 °C — шансів вижити майже не лишається. Основна причина — руйнування білкових структур, порушення клітинної мембрани та "запікання" тканин, подібне до варіння яєць.

Рекомендуємо:

Солодка залежність: чому нас тягне до цукру

Чому білки не витримують спеки

Кожна функція нашого організму залежить від білків. Білки — це складні молекули з особливою тривимірною формою, завдяки якій вони можуть взаємодіяти з іншими речовинами. Коли температура підвищується, ці структури втрачають свою форму. Вони денатуруються — розгортаються і злипаються, утворюючи грудки, які вже не можуть виконувати свої функції.

Паралельно руйнуються й клітинні мембрани: замість стабільного ліпідного стану вони стають надто рідкими. У такому стані клітини не можуть підтримувати внутрішню рівновагу — вони "протікають", втрачають іони, порушується транспорт речовин. Це призводить до зневоднення, зупинки роботи органів і, зрештою, до смерті.

Відео про те, що вб’є вас швидше: висока чи низька температура тіла можна переглянути тут:

Гіпотермія: замороження з шансом на порятунок

Низька температура діє по-іншому. У стані гіпотермії всі процеси в тілі, включно з метаболізмом, сповільнюються. Клітинам потрібно менше енергії та кисню. Їхня активність зменшується, але структура білків і мембран залишається відносно стабільною. Тобто холод не руйнує білки, а лише "заморожує" їхню роботу.

Іноді гіпотермія навіть рятує життя. У медицині її застосовують під час операцій на серці чи мозку, щоб зменшити споживання кисню та уникнути ушкодження тканин. Навіть органи для трансплантації зберігають при низькій температурі, щоб сповільнити їх старіння.

Температурна витривалість: не всі виживають однаково

Не всі живі істоти однаково чутливі до температури. Наприклад, деякі бактерії, що мешкають у гарячих джерелах, мають білки, які працюють навіть при 70 °C і більше. Але людські білки мають обмежений температурний діапазон: наша біохімія налаштована на вузький інтервал — приблизно від 36 до 40 градусів.

Висока температура діє швидко, і тепловий удар може настати вже за кілька хвилин. Людина втрачає здатність регулювати тепло, порушується кровообіг, серце перевантажується, мозок набрякає. У такому стані рахунок іде на хвилини, а не години.

Краще замерзнути, ніж зваритися

При гіпотермії організм має більше часу на адаптацію. Холод впливає поступово, і якщо надати людині своєчасну допомогу, її можна врятувати навіть при критично низькій температурі тіла. У випадку перегріву шанси на виживання зникають набагато швидше.

Тож, як не дивно, замерзнути — менш небезпечно, ніж перегрітися. Адже тіло, яке охололо, ще можна повернути до життя. А тіло, в якому білки "зварилися", уже не врятувати.

Вас може зацікавити:

• Природна жорстокість: тварини, які шокують своїм батьківством
• Сльози — природна терапія: чому плач корисний не лише для душі
• Невидимі вороги: найпоширеніша алергія у світі

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред