Георгій Кістяківський: учений із Києва, що став радником президента США

Про що ви дізнаєтесь:

• Хто такий Георгій Кістяківський
• Чим відомий Георгій Кістяківський
• Що винайшов Георгій Кістяківський

Ім’я Георгія Кістяківського маловідоме в Україні, хоча він є однією з найвидатніших постатей у світовій науці. Він залишив слід не лише в хімії та фізиці, а й став ключовою фігурою в історії ХХ століття. Кістяковський відіграв важливу роль у створенні першої атомної бомби в межах Манхеттенського проєкту, а згодом став радником президента США. Шлях ученого від Києва до лабораторій Гарварду – яскравий приклад того, як талант і наполегливість можуть змінити хід історії. Главред розповість детальніше.

Біографічні відомості та рання кар’єра

Георгій Кістяківський народився в Києві 18 листопада 1900 року в інтелігентній родині. Його дід, Олександр Кістяківський, був відомим юристом і кримінологом, а батько, Богдан Кістяківський, – видатним філософом та соціологом. Така спадщина з раннього віку сформувала його прагнення до науки й знань.

Після закінчення гімназії, у роки громадянської війни, Георгій служив у Білій армії. 1920 року він емігрував до Туреччини, а згодом – до Югославії. Через деякий час переїхав до Німеччини, де вступив до Берлінського університету й навчався під керівництвом відомого фізико-хіміка Макса Боденштайна. 1925 року захистив докторську дисертацію.

У 1926 році Кістяківський переїхав до США і працював у Принстонському університеті. Його дослідження у галузі фізичної хімії принесли йому визнання. У 1930 році він став професором хімії Гарвардського університету, а вже 1933 року отримав американське громадянство.

Рекомендуємо:

Найтаємничіші острови світу: місця, куди вхід заборонено

Участь у Манхеттенському проєкті

У 1944 році, під час Другої світової війни, Кістяковський приєднався до Манхеттенського проєкту – секретної програми США з розробки ядерної зброї. Він очолив відділ вибухових речовин у Лос-Аламосі. Перед ним стояло завдання: створити систему, яка забезпечить симетричний вибух для стиснення плутонієвого ядра – так звану імплозію.

Саме Кістяковський розробив лінзову систему з вибухівки, що стала критично важливою для успішного випробування. 16 липня 1945 року на полігоні в Нью-Мексико відбулося випробування "Триніті". Вибух перевершив усі очікування та підтвердив геніальність розробки Кістяковського. Роберт Оппенгеймер, який спершу сумнівався в успіху методу імплозії, визнав талант ученого.

Відео про Георгія Кістяківського можна пеерглянути тут:

Повоєнна кар’єра та громадська діяльність

Після війни Кістяковський продовжив наукову діяльність, але його досвід зробив його також вагомою постаттю у сфері державної політики. З 1959 по 1961 рік він був спеціальним помічником президента США Дуайта Ейзенхауера з питань науки й технологій. На цій посаді відіграв ключову роль у формуванні наукової політики країни в період холодної війни.

1968 року він подав у відставку на знак протесту проти війни у В’єтнамі. Цей вчинок засвідчив його високі моральні принципи та неприйняття мілітаризації науки.

Кістяковський був членом багатьох наукових академій та отримав численні нагороди, серед яких Медаль Франкліна й Національна медаль за науку.

Учений помер 1982 року, залишивши по собі спадщину видатного науковця, чиї роботи змінили світ, а також принципової людини, яка не побоялася йти проти системи заради власних переконань.

Вас може зацікавити:

• Як народжувався шоколад: від гіркого напою до солодкої спокуси
• Чому фісташки не горіхи: ботанічна загадка і кулінарна любов
• Найотруйніші тварини України: хто ховається у наших лісах та степах

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред