Використовуючи сейсмічну активність для дослідження надр Марса, геофізики виявили докази існування великого підземного резервуара рідкої води, достатнього для заповнення океанів на поверхні планети.
Дані, отримані з посадкового апарату НАСА Insight, дали змогу вченим оцінити, що обсяг підземних вод може покривати всю планету на глибину від 1 до 2 кілометрів, або близько 1,6 кілометрів, пише phys.
Підземний океан розташований у крихітних тріщинах і порах у породі в центрі марсіанської кори, між 11,5 і 20 кілометрами під поверхнею. Навіть на Землі пробурити свердловину глибиною в кілометр - завдання не з легких.
Однак знахідка вказує на ще одне перспективне місце для пошуку життя на Марсі, якщо, звісно, до цього резервуару вдасться дістатися. Поки ж вона допомагає відповісти на запитання про геологічну історію планети.
Phys.org - це онлайн-агрегатор новин з науки, досліджень і технології, що пропонує короткі відомості з прес-релізів і звітів від інформаційних агентств. Сайт також випускає власну наукову журналістику.
Phys.org є одним із найбільш часто оновлюваних наукових вебсайтів із в середньому 98 публікаціями на день. Він є частиною мережі вебсайтів Science X зі штаб-квартирою на Острові Мен, Велика Британія.
"Розуміння марсіанського кругообігу води вкрай важливе для розуміння еволюції клімату, поверхні та нутрощів", - каже Вашан Райт, колишній постдокторант Каліфорнійського університету в Берклі, а нині доцент Інституту океанографії Скріппса Каліфорнійського університету в Сан-Дієго.
"Корисна відправна точка - визначити, де знаходиться вода і скільки її там".
Райт разом із колегами Майклом Манга з Каліфорнійського університету в Берклі та Матіасом Морцфельдом зі Скріппсівського океанографічного інституту детально виклали результати свого аналізу в статті, опублікованій у Proceedings of the National Academy of Sciences.
Вчені використовували математичну модель фізики гірських порід, ідентичну тим, що використовуються на Землі для картування підземних водоносних горизонтів і нафтових родовищ, і дійшли висновку, що сейсмічні дані з "Інсайту" найкраще пояснюються глибоким шаром тріщинуватої магматичної породи, насиченої рідкою водою. Ігматичні породи - це охолола гаряча магма, як, наприклад, граніт Сьєрра-Невади.
"Встановлення факту наявності великого резервуару рідкої води дає змогу зрозуміти, яким був або міг бути клімат", - каже Манга, професор земної та планетарної науки Каліфорнійського університету в Берклі.
"А вода необхідна для життя, яким ми його знаємо. Я не бачу причин, через які [підземний резервуар] не є придатним для життя середовищем".
"На Землі це точно так - у глибоких шахтах є життя, на дні океану є життя. Ми не знайшли жодних доказів існування життя на Марсі, але, принаймні, ми визначили місце, яке, в принципі, повинно бути здатним підтримувати життя", - поділився вчений.
Вам може бути цікаво: